SALMO 68
Ucraniano
Псалмів 68:1-37 (UTT)
На закінчення. Про тих, які будуть змінені. Псалом Давида.
Спаси мене, Боже, бо води досягли вже моєї душі.
Я загруз у глибокому болоті — нема на чому стати. Я потрапив на морську глибочінь, і сильна буря налетіла на мене.
Я втомився від крику, мій голос охрип, у моїх очах потемніло, а я все надіявся на мого Бога.
Тих, які невідомо за що ненавидять мене, стало більше, ніж волосин на моїй голові. Набралися сили мої вороги, які безпідставно мене переслідують. Тоді я платив за те, чого не брав.
Боже, Ти знаєш мою безумність, мої провини не приховані від Тебе.
Хай через мене не будуть засоромлені ті, які з нетерпінням очікують Тебе, Господи, Господи сил! Хай через мене не вкриються ганьбою ті, котрі Тебе шукають, Боже Ізраїля!
Адже за Тебе я переніс зневагу, соромом покрилося моє обличчя.
Чужим я став для моїх братів, — чужинцем для синів моєї матері.
Адже ревність до Твого дому з’їдає мене, на мене впали зневаги тих, які Тебе зневажають.
Упокорив я свою душу постом, — та й це поставили мені в докір.
Вдягаю мішковину замість одягу, — я став притчею для них.
На мене наговорювали ті, які сидять при брамі, і ті, котрі п’ють вино, співали про мене.
Але я зі своєю молитвою — до Тебе, Господи. Це слушний час, Боже! У великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене.
Спаси мене з трясовини, щоб я не загруз, аби визволитися мені від тих, які ненавидять мене, — від глибоких вод.
Хай не накриє мене буря водою, не поглине мене глибінь, і хай не стулить наді мною своєї пащі безодня.
Вислухай мене, Господи, бо Твоє милосердя добре. У багатстві Своїх щедрот зглянься наді мною.
Не відверни Свого обличчя від Свого слуги, бо я в журбі; невідкладно вислухай мене.
Зверни увагу на мою душу й визволи її; з огляду на моїх ворогів, врятуй мене.
Адже Ти знаєш мою зневагу, сором мій і мою ганьбу. Перед Тобою всі ті, які завдають мені болю.
Душа моя розраховувала на зневагу та страждання, тож я з нетерпінням чекав співчутливого, та не було, шукав утішителя — і не знайшов.
Дали мені в їжу жовч, і в моїй спразі мене напоїли оцтом.
Нехай їхня їжа, що перед ними, стане для них пасткою, відплатою і спокусою.
Хай їм в очах потемніє, щоб не бачили, а їхню спину назавжди зігни.
Вилий на них Свій гнів, нехай їх охопить обурення Твого гніву.
Нехай стане їхнє житло пусткою, і в їхніх оселях хай не буде мешканця,
бо вони переслідували того, кого Ти уразив, і біль моїх ран побільшили.
Додай беззаконня до їхнього беззаконня, — хай не ввійдуть у Твою праведність.
Хай будуть викреслені з книги живих, хай не будуть записані разом з праведними.
Я — нещасний і страждаю, та спасіння Твого обличчя, Боже, мені допомогло.
Прославлятиму Ім’я Боже піснею, звеличуватиму Його похвалою.
І це буде угодне Богові більше, ніж молоде теля, в якого підростають роги й копита.
Нехай убогі побачать і зрадіють. Шукайте Бога — і житиме ваша душа,
бо Господь почув нужденних і не погордив в’язнями Своїми.
Хай величають Його небеса, земля, море і все, що живе в них.
Адже Бог врятує Сіон, і міста Юди будуть відбудовані; там оселяться й отримають їх у спадок.
Нащадки Його рабів одержать це в спадщину, — ті, які люблять Його Ім’я, оселяться там.
En Hebreo
En español
Salmos 68:1-36
[1]Del maestro de coro. De David. Salmo. Canto.
[2]¡Se alza el Señor! Sus enemigos se dispersan y sus adversarios huyen delante de él.
[3]Tú los disipas como se disipa el humo; como se derrite la cera ante el fuego, así desaparecen los impíos delante del Señor.
[4]Pero los justos se regocijan, gritan de gozo delante del Señor y se llenan de alegría.
[5]¡Canten al Señor, entonen un himno a su Nombre! ¡Ábranle paso al que cabalga sobre las nubes! Su Nombre es “el Señor”: ¡griten de alegría en su presencia!
[6]El Señor en su santa Morada es padre de los huérfanos y defensor de las viudas:
[7]él instala en un hogar a los solitarios y hace salir con felicidad a los cautivos, mientras los rebeldes habitan en un lugar desolado.
[8]Señor, cuando saliste al frente de tu pueblo, cuando avanzabas por el desierto,
[9]tembló la tierra y el cielo dejó caer su lluvia, Pausa delante del Señor -el del Sinaí- delante del Señor, el Dios de Israel.
[10]Tú derramaste una lluvia generosa, Señor: tu herencia estaba exhausta y tú la reconfortaste;
[11]allí se estableció tu familia, y tú, Señor, la afianzarás por tu bondad para con el pobre.
[12]El Señor pronuncia una palabra y una legión de mensajeros anuncia la noticia:
[13]”Huyen los reyes, huyen con sus ejércitos, y te repartes como botín los adornos de un palacio.
[14]¡No se queden recostados entre los rebaños! Las alas de la Paloma están recubiertas de plata, y su plumaje, de oro resplandeciente”.
[15]Cuando el Todopoderoso dispersó a los reyes, caía la nieve sobre el Monte Umbrío.
[16]¡Montañas divinas, montañas de Basán, montañas escarpadas, montañas de Basán!
[17]¿Por qué miran con envidia, montañas escarpadas, a la Montaña que Dios prefirió como Morada? ¡Allí el Señor habitará para siempre!
[18]Los carros de guerra de Dios son dos miríadas de escuadrones relucientes: ¡el Señor está en medio de ellos, el Sinaí está en el Santuario!
[19]Subiste a la altura llevando cautivos, recogiste dones entre los hombres -incluso entre los rebeldes- cuando te estableciste allí, Señor Dios.
[20]¡Bendito sea el Señor, el Dios de nuestra salvación! Él carga con nosotros día tras día; Pausa
[21]él es el Dios que nos salva y nos hace escapar de la muerte.
[22]Sí, Dios aplastará la cabeza de sus enemigos, el cráneo de los que se obstinan en sus delitos.
[23]Dice el Señor: “Los traeré de Basan, los traeré desde los abismos del mar,
[24]para que hundas tus pies en la sangre del enemigo y la lengua de tus perros también tenga su parte”.
[25]Ya apareció tu cortejo, Señor, el cortejo de mi Rey y mi Dios hacia el Santuario:
[26]los cantores van al frente, los músicos, detrás; las jóvenes, en medio, van tocando el tamboril.
[27]¡Bendigan al Señor en medio de la asamblea! ¡Bendigan al Señor desde la fuente de Israel!
[28]Allí Benjamín, el más pequeño, abre la marcha con los príncipes de Judá, vestidos de brocado, con los príncipes de Zabulón y los príncipes de Neftalí.
[29]Tu Dios ha desplegado tu poder: ¡sé fuerte, Dios, tú que has actuado por nosotros!
[30]A causa de tu Templo, que está en Jerusalén, los reyes te presentarán tributo.
[31]Reprime a la Fiera de los juncos, al tropel de los toros y terneros: que esos pueblos se rindan a tus pies, trayendo lingotes de oro. El Señor dispersó a los pueblos guerreros;
[32]telas preciosas llegan de Egipto y Etiopía, con sus propias manos, presenta sus dones a Dios.
[33]¡Canten al Señor, reinos de la tierra, entonen un himno al Señor, Pausa
[34]al que cabalga por el cielo, por el cielo antiquísimo! Él hace oír su voz poderosa,
[35]¡reconozcan el poder del Señor! Su majestad brilla sobre Israel y su poder, sobre las nubes.
[36]Tú eres temible, Señor, desde tus santuarios. El Dios de Israel concede a su pueblo el poder y la fuerza. ¡Bendito sea Dios!