Las dumas populares ucranianas – Думи – son conocidas dentro del inventario de la cultura mundial como obras musicales originales y poéticas de alto contenido ideológico. Se interpretan solas, a capella, o acompañadas con Bandura, Kobza o Lira. De ahí el nombre de los bardos, cantantes folclóricos itinerantes: banduristas, kobzares o lirnyky (intérpretes de lira). Realizan su interpretación con un canto recitativo, algo similar a la recitación artística.
Las dumas son obras de trama poética en las que la narrativa épica está entrelazada con disgreciones emocionalmente ricas, líricas per se. La composición se fue convirtiendo en algo clásico. Por regla general, cada obra comienza con un canto, llamado también «заплачкою» o “lamento”. A esto le sigue la historia en si, a menudo construída sobre el principio del paralelismo. La obra termina con un final o “alabanza”, “славослів’ям”, en la que se elogia a los héroes protagonistas de la duma, a los eventos, e incluso a los oyentes.
El género de la duma surgió y se formó durante los siglos XV y XVI, pero sus raíces se remontan a las tradiciones de creatividad épica del período de la Rus’ de Kyiv, en la epopeya heróica de los pueblos eslavos. La condición previa histórica para el origen de las dumas fue el surgimiento de la lucha nacional contra los invasores; en ese entonces nobles polacos o tártaros.
Viajando de pueblo en pueblo, los kobzares iban difundiendo la información sobre los eventos diversos que estaban sucediendo en otras partes de Ucrania, como “el noticiero” de ese entonces, pero también sembrando mensajes de unión, exhortando a la gente a unirse en la lucha popular contra los invasores, la idea de libertad e indepencencia, el llamado a no obedecer a tiranías ni a la humillación que traían los pueblos invasores, aliento al patriotismo, la defensa de los derechos personales y de la nación entera para una vida libre; también procuraban difundir principios morales, como el respeto a los padres, la unión familiar y el amor a la patria.
Desde su inicio, las dumas sembraban en la mente de los oyentes los ideales de humanidad y altos principios morales en favor del pueblo ucraniano.
- Бідна вдова і три сини
- В неділеньку рано-пораненьку
- Вдова Сірчиха-Іваниха
- Втеча з турецької неволі
- Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі (Три брати азовські)
- Героїня Зоя
- Дума про брата і сестру. (Сестра і брат)
- Дума про Карнауха
- Дума про Марусю Богуславку (Маруся Богуславка)
- Дума про Олега Кошового
- Дума про Олексія Поповича (Олексій Попович)
- Дума про трьох братів Самарських (Три брати самарські)
- Дума про удову
- Дума про Хмельницького і Барабаша (Хмельницький та Барабаш)
- Іван Богун
- Іван Богуславець
- Івась Удовиченко, Коновченко
- Козак Голота
- Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер
- Козацьке життя
- Коли б стала я та ясним соколом
- Невольники на каторзі
- Непорушна дружба
- Отаман Матяш старий
- Перемога корсунська
- Повстання проти польських панів
- Про визволення України
- Про військо червоне, про Леніна-батька і синів його вірних
- Про Корею
- Про Леніна і Сталіна
- Про Леніна і Сталіна та про трьох братів
- Про матір-удову
- Про наймита-чабана
- Про сорочинські події 1905 року
- Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю
- Про Хмельницького Богдана смерть, про Єврася Хмельниченка і Павла Тетеренка
- Самійло Кішка
- Семен Палій і Мазепа
- Смерть козака бандуриста
- Утиски польської шляхти і нове повстання проти неї
- Федір Безродний, Бездольний
- Хмельницький і Василій Молдавський
- Хто ж той сокіл, товариші
- Чорна неділя у Сорочинцях